Емблема кафедри ФХОТМ.Перехід на головну сторінку

Кафедра фізико-хімічних основ технології металів

Вступ (абітурієнтам) Новини Корисні посилання Контакти
Історія кафедри

Кам'яний костюм

Au

Історія людства нерозривно пов’язана з золотом. По-суті, усі конфлікти, що виникали в історії людства, здійснювалися з метою заволодіння цим жовтим металом. Золото добувають, за золото воюють, золото шукають.

Іноді золото виявляється в самих найнесподіваніших місцях. Поблизу Бангкока - столиці Таїланду - стояла невідомо ким і коли привезена сюди величезна кам'яна статуя Будди. Більше півстоліття тому на цьому місці вирішили побудувати великий лісопильний завод, у зв'язку з чим статую необхідно було перенести на інше місце. І ось, коли її знімали з фундаменту, незважаючи на вжиті заходи безпеки, раптово лопнуло кам'яне погруддя Будди і в глибині тріщини, яка утворилась, щось заблищало. Керівники роботи вирішили зняти зі статуї облицювання, і перед присутніми постав Будда, виконаний з чистого золота вагою в 5,5 тонн. Фахівці встановили, що цей пам'ятник старовини налічує не менше семи століть. Мабуть, в роки міжусобних феодальних війн власники золотого Будди про всяк випадок надягли на нього кам'яний "костюм", а роздягнути його потім їм щось завадило. Зараз статуя зберігається в знаменитому Золотому святилищі Бангкока.

За всю свою історію людство добуло трохи більше 100 тисяч тонн золота. Чи багато це? Мабуть ні. Якщо уявити цю кількість золота у вигляді куба, то висота його виявиться рівною всього 17 метрам.

Тільки в земній корі, на думку геологів, міститься приблизно 100 мільярдів (!) тонн золота. Практично невичерпні запаси цього металу розчинені у водах океанів і морів нашої планети. Океанські золоті "скарби" постійно поповнюються: річки, що протікають через золотоносні райони, вимивають дорогоцінний метал з гірських порід і доставляють його до моря.

Спроби витягувати золото з морської води робилися не раз. Одним з перших це зробив відразу ж після Першої світової війни німецький хімік Фріц Габер, яким рухала ідея полегшити Німеччині виплату контрибуцій. В 1920 році в Далемі в глибокій таємниці був створений комітет з пошуків способів добування золота з морської води.

За вісім років безперервних пошуків Габеру вдалося розробити найточніші методи аналізу, які дозволяли визначати золото при його концентрації всього в 0,0000000001 грам на літр, і способи, за допомогою яких концентрація цього елемента в воді могла бути збільшена в 10 тисяч разів. Здавалося б, удача близька. Але ... (як часто в самий останній момент виникає це непередбачуване "але" ...) ретельно проведені аналізи показали, що фактичний вміст золота в морській воді приблизно в тисячу разів менше, ніж припускав Габер. Стало ясно, що овчинка не варта вичинки.

При сучасному рівні розвитку техніки таке завдання вже не представляється нерозв'язним. Багато фірм вели і продовжують вести дослідження в цій області, і, хто знає, можливо в найближчі роки океан стане невичерпною золотою копальнею.

Доволі цікавим є ще один напрямок, по якому проводяться дослідження: мова йде про біометалургійні процеси.

Порівняно недавно науці стали відомі бактерії, які "пожирають" золото. Деякі різновиди цвілевих грибків виявилися здатними як би висмоктувати його з розчинів, покриваючись при цьому плівкою позолоти. Грибну плівку сушать, прожарюють і отримують золото, правда, в дуже невеликій кількості. Цей спосіб поки не вийшов зі стін лабораторій, але вчені переконані, що інтенсивну біохімічну діяльність ряду живих істот цілком можна використовувати на практиці - витягувати золото з різних гірських порід.

У наші дні золото можна отримувати і з ... інших металів. Але алхімія тут ні до чого. Справа тут не в "філософському камені" - його з успіхом замінює ядерна фізика. Бомбардуючи нейтронами в атомних реакторах іридій, платину, ртуть, талій, вчені "добувають" радіоактивні ізотопи золота. Для цієї мети можна використовувати і прискорювачі - кільцеві або лінійні установки, де за допомогою електричних і магнітних полів розганяють заряджені частинки.

Жартома варто зауважити, що сучасні англійські фізики, мабуть, вже не раз порушили закон, який був підписаний ще в XIV столітті королем Генріхом IV: "Нікому, хто б він не був, не дозволяється перетворювати прості метали в золото".

За наступні кілька століть ніхто так і не зміг порушити цей закон, незважаючи на те, що бажаючих було хоч відбавляй. І лише в XX столітті королівський закон був "потоптаний" вченими.

(За матеріалами книги С. І. Венецького "Розповіді про метали" та Вікіпедії)

Співробітники
Освітні програми
Дисципліни
Студентам
Викладачам
Наукова робота та зв'язки
Матеріально-технічне забезпечення
Видання кафедри
Здобутки
Випускники
Фотогалерея
Мультимедіа
Народна творчість
Студентський пульс
Публічна інформація
Вхід в систему:
Логін:
Пароль:

Новий користувач
Забули пароль ?
Зробити стартовою
Додати в вибране

Статистика:
Гостей: 4
Користувачів: 0
Зареєстровано: 2815
     Зараз на сайті користувачів немає                    Найкращі користувачі сайту: Joy (127) , piternow (105) , lucilela1 (0) , jarek (19) , EGRobert (0) , mejgoowuo70 (0) , Jameszzl (0) , Tronin72 (10) , aishajn11 (0) , leannezc1 (0)                     Відмічають день народження: Afteday Afteday (Afteday) , 0driem 0driem https://www.inht (0driem) , Dennistig Dennistig (Dennistig) , dustinpx2 dustinpx2 (dustinpx2)
Лічильник відвідувань сайту
з 5.02.2006 року
Copyright © 2005-2020 Кафедра ФХОТМ, ІФФ, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Київ
Designed by S. Rybak
Edited and supported by Y. Antonevich