На Місяці

В середині 60-х років XX століття корисну роботу провели вчені Міннесотського університету в США, які обрали об'єктом наукового дослідження яєчну шкаралупу. Їм вдалося встановити, що шкаралупа тим міцніше, чим більше вона містить магнію. Значить, змінюючи склад корму для несучок, можна підвищити її міцність. Про те, наскільки важливий цей висновок для сільського господарства, можна судити хоча б по таким цифрам: тільки в штаті Міннесота щорічні втрати через бій яєць перевищує мільйон доларів. Тут вже ніхто не скаже, що ця робота вчених яйця виїденого не коштує.

Магній широко використовують в медицині: сульфат магнію, або сірчанокисла магнезія служить надійним проносним. Чистий оксид магнію (палена магнезія) застосовується при підвищеній кислотності шлункового соку, печії, отруєнні кислотами. Пероксид магнію - відомий дезінфікуючий засіб при шлункових розладах.

Відомо, що внутрішньовенні і внутрішньом'язові вливання розчинів деяких солей магнію знімають спазми і судоми. Накопичити в організмі необхідний запас цих солей допомагають фрукти і овочі. В Азії, наприклад, де харчовий раціон багатий магнієм, атеросклероз та інші серцеві захворювання зустрічаються рідше, ніж в Європі або США.

Область застосування магнієвих з'єднань не вичерпується медициною. Так, оксид магнію використовують в гумовій промисловості, при виробництві цементів, вогнетривкої цегли.

Ще в 1867 році француз Сорель змішав прожарений оксид магнію з концентрованим розчином його хлориду і отримав так званий магнезійний цемент (або цемент Сореля). В наші дні за допомогою цієї в'язкої речовини виготовляють легкі, вогнестійкі, звуконепроникні будівельні матеріали: фіброліт - із стружки деревини і ксилоліт - з тирси.

Пероксид магнію служить для відбілювання тканин. Сульфат цього елемента використовують в текстильній і паперовій промисловості для протравлення при фарбуванні, а його карбід знаходить застосування у виробництві теплоізоляційних матеріалів.

І, нарешті, ще одна велика стаття діяльності магнію - органічна хімія. У порошкоподібному вигляді магній використовують для зневоднення таких важливих органічних речовин, як спирт і анілін. Велике значення мають і магнійорганічні з'єднання (в них атом магнію безпосередньо зв'язаний з атомом вуглецю). Ці речовини, зокрема алкілмагнійгалогеніди, до складу яких входять і галогени (хлор, бром або йод), широко застосовують в хімії.

Наскільки важлива роль цих сполук, можна судити хоча б по тому, що в 1912 році французький хімік Гриньяр за створення алкілмагнійгалогенідів і розробку синтезу органічних сполук був удостоєний Нобелівської премії. Через багато років він писав: "Подібно до добре налагодженої скрипки, магнійорганічні з'єднання під досвідченими пальцями можуть дати звучання все новим несподіваним і більш гармонійним акордам".

Магнієві сплави побували на Місяці, де вони у вигляді деяких деталей бурового автомата станції "Луна-24" брали участь у видобутку місячного грунту. До грунтозабірної роботи пред'являлися жорсткі вимоги. По-перше, цей механізм повинен бути легким: адже при такій тривалій подорожі для кожного зайвого кілограма додатково знадобилося б витратити велику кількість пального. По-друге, деталі робота просто зобов'язані бути, міцними: немає сенсу посилати їх в таке відповідальне відрядження, якщо немає впевненості, що вони не підведуть в скрутну хвилину, адже робочі хвилини на Місяці могли виявитися дійсно надзвичайно важкими.

Конструктори бурового грунтозабірного автомата вирішили застосувати легкі, але в той же час міцні титанові і магнієві сплави. Перш ніж відправити їх в політ, вчені влаштували грунтозабірному пристрою суворі випробування на Землі. Він був перевірений при бурінні різноманітних, в тому числі й досить твердих гірських порід, причому іспити проходили спочатку в звичайних кліматичних умовах, а потім у великій барокамері - в глибокому вакуумі при високих і низьких температурах, що імітували умови Місяця, де денну "спеку" (до + 110 °С) змінює нічна "прохолода" (до -120 °С). Випробування пройшли успішно, а незабаром так само успішно завершився і політ автоматичної станції: місячний грунт був доставлений на Землю.

(За матеріалами книги С. І. Венецького "Розповіді про метали" та Вікіпедії)