Емблема кафедри ФХОТМ.Перехід на головну сторінку

Кафедра фізико-хімічних основ технології металів

Вступ (абітурієнтам) Новини Корисні посилання Контакти
Історія кафедри

Залізна обручка

Fe

В 1910 році в Стокгольмі проходив Міжнародний геологічний конгрес. Однією з найважливіших проблем, що стояла перед вченими, була проблема боротьби з залізним голодом. Спеціальна комісія, яка мала підрахувати світові запаси заліза, представила конгресу баланс земних запасів цього металу. За висновком великих фахівців, повне виснаження залізорудних родовищ мало настати через 60 років, тобто до 1970 року.

На щастя, вчені мужі виявилися поганими оракулами, і сьогодні у людства немає потреби обмежувати себе в споживанні заліза. Ну, а що сталося б, якби їх пророцтво збулося і залізні руди вичерпалися? Що сталося б, якби залізо взагалі зникло і на нашій планеті не залишилося б жодного грама цього елемента?

"... На вулицях стояв би жах руйнування: ні рейок, ні вагонів, ні паровозів, ні автомобілів ... навіть камінь бруківки перетворився б у глинисту труху, а рослини почали б чахнути і гинути без цілющого металу. Руйнування ураганом пройшло б по всій Землі, і загибель людства стала б неминучою. Втім - людина не дожила б до цього моменту, бо, втративши три грами заліза в своєму тілі і в крові, вона припинила б своє існування раніше, ніж розгорнулися б намальовані події. Втратити все залізо - п'ять тисячних відсотка своєї ваги - було б для неї смертю!"

Що й казати, "веселу" картину намалював відомий радянський мінералог академік О. Є. Ферсман, бажаючи показати ту величезну роль, яку відіграє в нашому житті залізо. Без нього, на Землі не змогло б існувати нічого живого: адже цей хімічний елемент входить в кров всіх представників тваринного світу нашої планети. Двовалентне залізо міститься в гемоглобіні - речовині, що забезпечує киснем тканини живих організмів. Саме залізу кров зобов'язана своїм червоним кольором.

Вперше залізо в крові людини вчені виявили в XIX столітті. Розповідають, що один закоханий студент-хімік, дізнавшись про це, вирішив подарувати обраниці свого серця кільце, зроблене з заліза власної крові. Періодично випускаючи кров, юнак отримував з'єднання, з якого потім хімічним шляхом виділяв залізо. Бідолаха помер від недокрів'я, так і не зібравши заліза, потрібного для виготовлення кільця: адже загальна кількість цього елемента в крові людини - всього кілька грамів.

При нестачі заліза людина починає швидко втомлюватися, виникають головні болі, з'являється поганий настрій. Ще за старих часів були відомі рецепти різних "залізних" ліків. В 1783 році "Економічний журнал" писав: "В деяких випадках і саме залізо становить дуже гарні ліки, і приймається з користю дрібніша його тирса, або просто, або в цукрі". В тій же статті рекомендуються й інші ліки: "залізний сніг", "залізна вода", "сталеве вино" ("виноградне кисле вино, як, наприклад, рейнвейн, настояти з залізною тирсою, то вийде залізне або сталеве вино і вкупі дуже гарні ліки").

Зрозуміло, хворим зараз не доводиться ковтати залізну тирсу, але численні з'єднання заліза широко використовують і в сучасній медицині. Багаті залізом і деякі мінеральні води.

В таблиці елементів Менделєєва важко знайти інший метал, з яким була б так тісно пов'язана історія цивілізації. В давнину у деяких народів залізо цінувалося дорожче золота. Лише представники знаті могли прикрашати себе виробами з заліза, причому нерідко в золотій оправі. У Стародавньому Римі із заліза виготовляли навіть обручки. Гомер оповідає в "Іліаді" про те, як герой Троянської війни Ахілл нагородив диском із залізної криці переможця в змаганнях дискоболів. У єгипетських гробницях, поряд з іншими цінностями, було знайдено намисто, в якому залізні кульки чергувалися з золотими.

Документи, які дійшли до нас, розповідають, що один з єгипетських фараонів звернувся до царя хетів, що славилися в середині другого тисячоліття до н. е. успіхами своїх майстрів заліза, з проханням надіслати йому заліза в обмін на будь-яку кількість золота. За словами фараона, у нього було стільки золота, скільки піску в пустелі. А ось з залізом він явно мав серйозні труднощі.

Під час розкопок в Ніневії - столиці древньої Ассирії, в палаці могутнього царя Саргона II, що правив в кінці VIII століття до н. е., археологи виявили справжній залізний скарб: в окремій кімнаті зберігалося близько 200 тонн різних виробів із заліза (шоломів, пил, ковальських знарядь і т. п.) і необроблені криці цього металу, які запасливий цар, мабуть, приховав на чорний день.

З розвитком металургії цей метал ставав доступнішим і потрібнішим. Проте ще порівняно недавно багато відсталих народів не мали про залізо навіть найменшого уявлення.

Щоденники відомого англійського мореплавця XVIII століття Джеймса Кука містять чимало кумедних історій, головними дійовими особами яких були жителі тихоокеанських островів. Якось раз Кук підніс їм в якості подарунка жменю залізних цвяхів. Мабуть, раніше тубільцям не доводилося користуватися цими дивними металевими предметами і тому вони з явним подивом крутили їх у руках. Спроби пояснити остров'янам призначення цвяхів ні до чого не привели. Допоміг верховний жрець, який вважався, мабуть, великим фахівцем з будь-яких питань. З поважним виглядом він прорік кілька мудрих думок, і його одноплемінники тут же почали закопувати цвяхи в землю. Тепер прийшла черга дивуватися гостям. Побачивши їх замішання, тубільці знаками роз'яснили білошкірим прибульцям, що з посаджених в землю залізних паличок незабаром виростуть дерева, які, подібно до банану, будуть обвішані зв'язками цвяхів. Зібравши багатий врожай металевих "плодів", їх плем'я зможе перемогти всіх своїх ворогів.

Проте, багато мешканців Полінезійських островів вже встигли до того часу по достоїнству оцінити залізо: "...Ніщо так не манило до себе відвідувачів наших судів, як цей метал. Залізо завжди було для них найбажанішим, найдорожчим товаром", - згадував згодом Кук. Одного разу його матросам вдалося за іржавий цвях отримати цілу свиню. Іншим разом за кілька старих непотрібних ножів остров'яни дали матросам стільки риби, що її вистачило на багато днів для всієї судової команди.

(За матеріалами книги С. І. Венецького "Розповіді про метали" та Вікіпедії)

Співробітники
Освітні програми
Дисципліни
Студентам
Викладачам
Наукова робота та зв'язки
Матеріально-технічне забезпечення
Видання кафедри
Здобутки
Випускники
Фотогалерея
Мультимедіа
Народна творчість
Студентський пульс
Публічна інформація
Вхід в систему:
Логін:
Пароль:

Новий користувач
Забули пароль ?
Зробити стартовою
Додати в вибране

Статистика:
Гостей: 1
Користувачів: 0
Зареєстровано: 215
     Зараз на сайті користувачів немає                    Найкращі користувачі сайту: Jerryscugh (47) , TrustGen (0) , RondaInsap (0) , Victorgfd (8) , Martinson (8) , Natashabko (8) , LindaThemo (8) , NelsonJeoft (0) , HenryDuent (7) , Ruslanwle (7)
Лічильник відвідувань сайту
з 5.02.2006 року
Copyright © 2005-2024 Кафедра ФХОТМ, ІФФ, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Київ
Designed by S. Rybak
Edited and supported by Y. Antonevich