Місяць. Ніч. І я з тобою
Стоїмо біля прибою.
Ти з красою неземною –
Й на колінах я без бою.
Я обняв сором'язливо
Ту , що була мені так мила.
Я відчув , що ти щаслива.
Поглядом ти страх мій вбила.
Взяв за руку тебе ніжно.
Ми знайомі менше тижня ,
Та життя моє колишнє
Ти змінила не безгрішно.
Волосся запаху жасміну,
І бергамоту , й цебетину.
А губи ж смаку мов з вина.
Неспокій мій – твоя вина.
Історія моя чарівна ,
Та не бува життя наївне.
Пішов. Осталась моя німфа .
В душі тепер живе лиш рифма.
Літо, 2007
|