По квартирі було чутно тихенькій тупіт.
- Мамо, мамо, вже ранок, прокидайся! – маленький Сашко стояв біля маминого ліжка і маленькими пальчиками намагався стягнути з мами простирадло, яке наче було приклеєне.

Білокура жінка відкрила очі:
- Сашко, а ти заглядав під подушку?

У тут маленький хлопчик згадав, сьогодні ж День Св. Миколая!
Він потупотів до себе в кімнату і в маленькій голівці лунало лише одне запитання: «Що ж мені приніс Святий Миколайчик?»

Може він мені приніс мандаринки, ці первістки нового року. Як я їх люблю. Вони такі помаранчеві, як наче останні промінчики осіннього сонечка. І такі солодкі, як присмак радощів від новорічних подарунків.

А може.. Може він приніс мені цукерки і шоколад. Так, я дуже люблю шоколад. Він такий смачний, такий щасливий. Саме щасливий! Адже що може бути краще, ніж бути таким солодким.

А раптом там, під подушкою, лежить нова іграшка. Ведмедики, зайчата, білочки, ех… Скільки вже їх у мене, але треба ж назбирати стільки, скільки їх в лісі. Щоб вони гралися разом зі мною, щоб були мені справжніми, вірними друзями, і не розповідали мамі, що і де я розбив і хто вдарив Миколку…

Ні, там повинні лежати казки. Казки про добрих лицарів та злу Бабу Ягу, про хитру лисицю і прудкого колобка. Так, казки-це справжній подарунок! Тоді я попрошу маму їх прочитати, а потім, коли сам зможу читати, буду читати їх мамі.

Ось-ось, вона вже близька, рідненька подушечка у різнокольорові літачки. Ще два крочки і все, таємниця відкрита…

Сашко сидів у мами на колінах та гортав свою улюблену казку «Про Іванка та сестричку Оленку». Його маленька ручка тримала шоколадку, а навкруги де-не-де виднілися скоринки мандаринів.

Мама дивилася на нього і посміхалася:
- Сашко, але головний подарунок Святий Миколайчик не зміг покласти тобі під подушку…

Очі Сашка миттю наповнилися сльозами. Як? Йому, такому слухняному, та не покласти подарунок, та ще й найголовніший?

Мама перегорнула останню сторінку книжки - з білого паперу на них дивилися щасливі братик і сестричка.
- Сашко, не сумуй. Святий Миколай приніс тобі сестричку . Зовсім скоро ви з нею будете разом!

І у Сашка, в тій малесенькій голівці, вже розгорнулася ціла казка, як вони з сестричкою ходять по країні казок і долають всі злі чари… Він посміхнувся, подивився на кольорову картинку і тихенько промовив: «Дякую тобі, Святий Миколаю…»