Емблема кафедри ФХОТМ.Перехід на головну сторінку
Кафедра фізико-хімічних основ технології металів
КПІ ім. Ігоря Сікорського
Новини Гостьова книга Форум Чат Дошка пошани Корисні посилання Адреса
Вступ (абітурієнтам)

Важкі випробування

Hg

Ртуть - головна дійова особа в багатьох фізичних приладах - манометрах, барометрах, вакуумних насосах. Але, мабуть, найбільш поширені ртутні прилади - це термометри.

У XVII столітті, коли були створені перші прилади для вимірювання температури, робочою рідиною в них служила вода. Але на холоді вода замерзала, скло розліталося вщент і термометри виходили з ладу.

Тосканський герцог Фердинанд II, який мабуть досить добре був знайомий з винним спиртом, запропонував використовувати його замість води - термометри стали більш надійними, але, оскільки якість спирту не завжди була однаковою, в показаннях приладів спостерігалися помітні розбіжності.

Першим, хто почав вимірювати температуру за допомогою ртуті, був французький фізик Амонтон. Через кілька років, в 1724 році, німецький фізик Фаренгейт створив свій ртутний термометр зі шкалою, яка до сих пір використовується в Англії і США.

У наш час ртутні термометри мають найрізноманітніше призначення. Від цього залежить конструкція термометра, зокрема товщина капіляра, по якому переміщається ртуть. Найтонший капіляр у медичного градусника - всього 0,04 міліметра. Щоб цей найтонший стовпчик ртуті можна було помітити неозброєним оком, капіляр роблять у формі тригранної збільшувальної призми, а за нею на задню стінку наносять "екран" - смужку білої емалі.

Оскільки ртуть не повинна опускатися, поки її не сколихнеш, потрібно в якомусь місці канал звузити, але і без того вузький тригранник звужувати вже не можна. Тому до нього знизу припаюють маленьку циліндричну трубку і в ній роблять пережим.

Ртуть, що застосовується для термометрів, повинна відрізнятися особливою чистотою: адже найменші домішки можуть істотно спотворити показання. Ось чому ртуть піддають спеціальній обробці, промивають, дистилюють і тільки після цього заповнюють нею скляні капіляри.

До речі, незважаючи на крихкість скла, воно поки є незамінним матеріалом для виготовлення термометрів. Використовувати замість нього, припустимо, прозору пластмасу неможна: вона, як решето, пропускає згубний для ртуті кисень.

Заповнення капіляра ртуттю - дуже відповідальна операція: в трубку не повинно потрапляти повітря. Раніше, коли цей процес виконували вручну, майстрам доводилося по кілька тижнів нагрівати по-черзі то один, то інший кінець заповненої ртуттю скляної трубочки, виганяючи звідти повітряні бульбашки. Зараз з цією справою швидко і успішно справляються машини.

Перш ніж потрапити до місця своєї майбутньої роботи, термометри проходять ще багато випробувань і перевірок. На жаль, деякі з них чекає сумний вирок: "Брак". Життєвий шлях цього невдахи тут же закінчується в кошику для відходів. Але проте можна не сумніватися в точності тих термометрів, які витримали всі іспити і отримали свого роду атестат зрілості - заводське клеймо.

Крапелька ртуті, дбайливо укладена в скляний капіляр, вірно служила і служить науці, промисловості, сільському господарству, медицині.

За свою багатовікову історію виробництво ртуті пройшло довгий шлях. Колись ртутну руду обпалювали в глиняних горщиках, а ртуть, що випаровувалася при цьому, конденсувалась на листках свіжозрубаних дерев, що встановлювалися біля горщиків в цегляних камерах. Зараз на заводах діють автоматичні агрегати для безперервного отримання ртуті. Робітникові досить натиснути кнопку дистанційного керування, і тонни ртутного концентрату заповнять бункер величезної електричної печі. У ній при температурі в сотні градусів ртуть починає випаровуватися з концентрату. Пари потім охолоджують, і ртуть, яка утворилася, надходить в спеціальний резервуар. Надалі метал піддають остаточному очищенню і заливають в сталеві балони, що вміщують по 35 кілограмів ртуті. Особливо чисту (рафіновану) ртуть вищої якості розливають в фарфорові склянки - по 5 кілограмів у кожну. В такому вигляді ртуть надходить на склад готової продукції. Після цього "срібна вода" отримує путівку в життя.

(За матеріалами книги С. І. Венецького "Розповіді про метали" та Вікіпедії)

Історія
Персонал
Технічна база
Дисципліни
Студентам
Викладачам
Наукова робота та зв'язки
Видання кафедри
Здобутки
Випускники
Фотогалерея
Мультимедіа
Народна творчість
Студентський пульс
Публічна інформація
Вхід в систему:
Логін:
Пароль:

Новий користувач
Забули пароль ?
Зробити стартовою
Додати в вибране

Статистика:
Гостей: 1
Користувачів: 0
Зареєстровано: 25
     Зараз на сайті користувачів немає                    Найкращі користувачі сайту: SZolotukhin (324) , Bass (142) , vendetta99 (102) , Ira (54) , victoria (31) , Joy (30) , juk (24) , lofochka (24) , nazar23 (13) , Marina (7)
Лічильник відвідувань сайту
з 5.02.2006 року
RAI Travel Сайт груп ФС
Україна онлайн
Счетчик PR-CY.Rank Счетчик PR-CY.Rank
Rambler's Top100
Украинский портАл Каталог MyList.com.ua
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
bigmir)net TOP 100 каталог сайтів
На головну Новини Гостьова книга Форум Чат Дошка пошани Корисні посилання Адреса
Copyright © 2005-2018 Кафедра ФХОТМ, ІФФ, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Київ
Designed by S. Rybak