Емблема кафедри ФХОТМ.Перехід на головну сторінку

Кафедра фізико-хімічних основ технології металів

Вступ (абітурієнтам) Новини Корисні посилання Контакти
Історія кафедри

Платинові монети

Pt

Важливу сторінку в біографію платини вписав відомий російський інженер і вчений П. Г. Соболевський. Очоливши петербурзьку Об’єднану лабораторію Департаменту гірських і соляних справ, Гірничого кадетського корпусу і Головної гірської аптеки, він разом зі своїм співробітником металургом В. В. Любарським приступив до дослідження сирої платини і розробки технології перетворення її в ковкий метал. Головна проблема полягала в тому, що жодна з існуючих на той час печей не могла нагріти платину до точки її плавлення, яка дорівнює 1769 °С, або хоча б до близької до неї температури. А це було необхідною умовою, без якого платина не погоджувалася приймати ту чи іншу потрібну форму. Так, було над чим поламати голову.

Якщо фортецею не вдається захопити штурмом, доводиться шукати інші шляхи. Так і вчинили дослідники. Вони заповнили губчастою платиною (такий пористий метал виходив при хімічній обробці руд) спеціально виготовлені залізні форми, спресували її на гвинтовому пресі, нагріли до білого розжарювання, потім знову піддали великому тиску. І метал здався: минаючи плавлення, губчаста платина перетворилася в монолітний виріб, який не можна було відрізнити від литого. Так в 1826 році вперше в історії техніки був створений і застосований на практиці оригінальний технологічний процес, що зберіг своє значення і до цього дня: він лежить в основі сучасних методів порошкової металургії.

Заслуги Соболевського були відзначені міністром фінансів. Він запропонував щорічно видавати вченому "в зразкову винагороду" по 2500 рублів понад платні, "доки на службі перебуває". Цар затвердив пропозицію міністра. Тоді ж Соболевському було доручено приступити до карбування 3, 6 і 12-рублевих платинових монет. Вже незабаром петербурзький Монетний двір почав повним ходом випускати такі гроші. За порівняно короткий термін було випущено майже півтора мільйони платинових монет, на які пішло близько 15 тонн платини.

Однак ціна на цей метал росла, як то кажуть, не по днях, а по годинах, і уряд зрозумів, що зробив помилку: платинові гроші ставали все дорожчими і дорожчими, в результаті чого їх справжня вартість значно перевищила номінальну і вже незабаром вони фактично вийшли з обертання. Цьому, з одного боку, сприяли заходи, яких вжило міністерство фінансів з метою повернення платини в казну, а з іншого боку, ініціатива приватних осіб, які вважали за краще розплачуватися іншими грошима, залишаючи платинові собі "на добру пам'ять". Зараз ці монети - велика рідкість: їх можна побачити лише в дуже небагатьох великих нумізматичних колекціях.

Випуск платинових монет несподівано допоміг науці. У лабораторії Монетного двору накопичилося досить багато залишків платинових руд - відходів від виробництва монет. В 1841 році професор хімії Казанського університету Карл Карлович Клаус попросив Монетний двір надіслати йому для дослідження кілька фунтів цих залишків. Прохання було задоволене, і вчений приступив до аналізу, здавалося б, ні на що не придатних відходів.

На свій подив він виявив в них до 10 % платини і невелику кількість осмію, іридію, паладію і родію. Залишки, які нікого до цього часу не хвилювали, відразу перетворилися в величезний скарб. Клаус негайно повідомив про отримані результати Гірське управління. Через деякий час вчений приїхав до Петербургу, де його прийняв граф Канкрін. Той уважно поставився до повідомлення хіміка і допоміг йому в отриманні платинових залишків для подальших досліджень.

Наполеглива праця Клауса увінчався успіхом: йому вдалося довести, що серед інших, вже відомих елементів платинові залишки містять новий метал, якому учений в честь своєї країни дав ім'я "рутеній" (від латинської назви Росії). За це відкриття Клаус отримав повну Демидівську премію, що присуджувалася російською Академією наук.

Видобуток платини на Уралі швидко ріс. Показово, що ще на початку XX століття на частку Росії припадало близько 95 % від загальної кількості платини, що видобувається в світі (решту 5 % виробляла Колумбія). Надалі на світовий ринок почала надходити платина з Південної Африки, Канади, США.

Характерно, що якщо щорічне світове виробництво золота давно перевалило за 2,5 тисячі тонн, то видобуток платини навіть зараз становить близько 150 тонн. У цьому немає нічого дивного: щоб отримати грам цього металу, доводиться переробляти сотні кубометрів руди - цілий залізничний вагон. Це пояснюється надзвичайною бідністю платинових руд і відсутністю великих родовищ платини. У самородному ж стані вона зустрічається вкрай рідко. Найбільший з коли-небудь знайдених самородків платини важив трохи менше 10 кілограмів.

(За матеріалами книги С. І. Венецького "Розповіді про метали" та Вікіпедії)

Співробітники
Освітні програми
Дисципліни
Студентам
Викладачам
Наукова робота та зв'язки
Матеріально-технічне забезпечення
Видання кафедри
Здобутки
Випускники
Фотогалерея
Мультимедіа
Народна творчість
Студентський пульс
Публічна інформація
Вхід в систему:
Логін:
Пароль:

Новий користувач
Забули пароль ?
Зробити стартовою
Додати в вибране

Статистика:
Гостей: 2
Користувачів: 0
Зареєстровано: 2287
     Зараз на сайті користувачів немає                    Найкращі користувачі сайту: Russellitedo (0) , Joy (148) , jacknow (159) , meredithre16 (0) , gormonypro (121) , lewislz4 (64) , ivora.ru (0) , ritazheltaya (72) , Colleenwrowl (47) , MauriceAmuse (0)                     Відмічають день народження: SosiwtRtup SosiwtRtup (SosiwtRtup) , SajkiwtRtup SajkiwtRtup (SajkiwtRtup) , Donaldbeigh Donaldbeigh (Donaldbeigh) , ErvinRex ErvinRex (ErvinRex)
Лічильник відвідувань сайту
з 5.02.2006 року
Copyright © 2005-2020 Кафедра ФХОТМ, ІФФ, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Київ
Designed by S. Rybak
Edited and supported by Y. Antonevich